Понад 50 поранених виніс із поля бою фельдшер із позивним «Йоу». Багато з них і сьогодні лікуються у госпіталях, чимало вже повернулися до строю.
У мирному житті Олександр Білик працював за фахом – спочатку фельдшером на машині швидкої медичної допомоги, згодом – медбратом у Миколаївському обласному госпіталі ветеранів війни. У травні 2014 року був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України та потрапив служити до еліти армії – Високомобільних десантних військ. У складі 79-ї окремої аеромобільної бригади воював та рятував поранених під Авдіївкою, у Пісках, Тоненькому та безпосередньо у ДАПі. Після демобілізації він пішов служити за контрактом до морської піхоти. Так – з однієї еліти, ВДВ, фельдшер потрапив до іншої – морпіхів.
.jpg "Олександр Білик")
Другий рік війни для Олександра промайнув на приморському напрямку. Лебединське, Водяне, Широкине та інші донедавна курортні приазовські села – таким був бойовий шлях морпіхів, а з ними – і фельдшера «Йоу». Рівно рік – із травня чотирнадцятого до травня п’ятнадцятого – він був десантником, і рівно рік – із травня шістнадцятого до кінця травня сімнадцятого – воював у морській піхоті. Нещодавно підрозділ вивели з району проведення АТО до пункту постійної дислокації. Олександр повернувся до рідного міста й нарешті побачив кохану дружину Наталю й трьох дітей – дванадцятирічного Влада, дворічну Кіру та семимісячну Олександру. Обійняв усіх та полегшено зітхнув: якийсь час він житиме разом із сім’єю.
Герои АТО