Голова ПАРЄ Педро Аграмунт просто не з’явився на засіданні Бюро міжнародної організації, яке мало з’ясувати його подальше перебування на престижній посаді. Це схоже на звичайну тактику людини, яка розуміє, що порушила засади і принципи – а тому може сподіватися, що про неї просто забудуть. Але поза страуса не допомогла Аграмунту. Бюро ПАРЄ висловило йому недовіру й заборонило виступати від імені організації.
Як точно наголосив один із українських представників у ПАРЄ Володимир Ар’єв, від усіх повноважень в іспанського сенатора залишилася хіба що назва посади. Й якщо в Аграмунта не вистачить мужності цю посаду залишити, він просто зможе вказувати її на своїх візитівках. Тільки от кому – окрім російських депутатів, звичайно – потрібні тепер візитівки Аграмунта?
Те, що відбулося в ПАРЄ після скандальної поїздки Аграмунта та ще кількох депутатів до Сирії разом із російською парламентською делегацію, стане серйозним уроком для всіх потенційних політичних корупціонерів країн Заходу – та й просто для «корисних ідіотів», яких зі сталінською спритністю відшукує в цивілізованому світі російська влада.
Раніше можна було спокійно зустрічатися з російськими політиками, приймати їхні запрошення, ставати учасниками пропагандистських акцій Кремля – одні подорожі до анексованого Криму чого варті! Але міжнародне засудження дій Педро Аграмунта демонструє, що «стратегічне терпіння» до подібних витівок закінчується. Що тепер за участь у пропагандистській виставі, розіграній за кремлівським сценарієм, можна заплатити репутацією і політичною кар’єрою.
Історія із публічним засудженням голови ПАРЄ не має залишитися просто епізодом у боротьбі за повагу до європейських принципів. Подорож до Сирії, здається, не українська справа. Однак саме українська делегація була активним учасником процесу засудження поведінки Педро Аграмунта та інших учасників ганебного візиту. З Україною погодилася більшість європейських депутатів. А це означає, що треба шукати підтримки і в засудженні тих, хто всупереч українському законодавству відвідує окуповані Крим і Донбас. Хто робить вигляд, що перетинати російско-український кордон там, де Україна його не контролює – це не злочин.
Злочин. Західні друзі Путіна мають відповідати за таке порушення політичними перспективами. Громадяни Росії та інших колишніх радянських республік, які дозволяють собі подорожі чи роботу в Криму та на окупованій частині Донбасу, мають заплатити не тільки забороною в’їзду в Україну, але й можливістю перетнути кордон будь-якої цивілізованої держави. Відвідини Криму мають стати справжнім «вовчим квитком», після якого громадянину Росії залишиться відпочивати на Сєлігері та співати в Анапі. Засудження Аграмунта показало, що цього можна досягти.