Главное™

Як "Верховний дах" заборонив оскаржувати Укази Президента

У цьому році Верховний суд України завершує своє неоднозначну діяльність в системі судоустрою України і на його місці, а також замість Вищих адміністративного, господарського, спеціалізованого судів має бути створений оновлений Верховний суд. Нижче річ зайде про те, як адміністративна палата ВСУ, а також і ВАСУ наприкінці своєї історії прийняли рішення щодо заборони кандидатам оскаржувати Укази Президента України про призначення переможців конкурсів на посади голів ОДА, та які(рішення) мають дуже віддалене відношення до адміністративного судочинства. Але саме головне те, що майже всі судді, які брали участь у цьому «дахуванні» – скоріше за все стануть суддями оновленого Верховного суду. Отже так звана «судова реформа» схоже за все зведеться лише до ще більшого матеріального розшарування у суспільстві і радикального підвищення заробітних плат суддів Верховного суду – 315 тис. грн. на місяць за підрахунками В.Пінзеника. Чи за це у травні 2014 року громадяни віддали на користь ініціатора «судової реформи» Петра Порошенка 54,7% голосів – питання риторичне.

У декількох попередніх публікаціях мною описувалися процедури проведення конкурсів на посади голів Миколаївської, Київської, Житомирської, Харківської, Одеської облдержадміністрацій, в яких за вказівками з Адміністрації Президента заздалегідь визначалися переможці, а «незалежна» Комісія з питань конкурсу державної служби лише освячувала їх своїми «рішеннями». Враховуючи наявність «благословення» зверху, самі члени Комісії занадто не переймалися щодо дотримання законодавства під час проведення цих «конкурсів», отже і отримали від деяких кандидатів позовні заяви про скасування рішень Комісії.

Разом з тим Президентом було забезпечено надійний тил у вигляді Окружного адмінсуду м. Києва, головою якого є Павло Вовк, який публічно був помічений за неформальними зустрічами з наближеним до Президента куратором судів нардепом Грановським – отже скоро вже як рік ці справи неквапливо розглядаються суддями цього суду.

У подальшому, з порушенням вимог ч.3 ст. 31 Закону України «Про державну службу» - Президент України, знаючи про те, що результати конкурсів було оскаржено до винесення рішення у справах по суті, але раніше ніж на 30 день, як це передбачено Законом приймав Укази про призначення таких переможців конкурсів на посади. Отже такими рішеннями Президент порушував права кандидатів на не призначення переможця конкурсу на посаду до моменту прийняття рішення щодо оскарження результатів конкурсу.

У чотирьох з п’яти випадків оскарження таких Указів Вищий адмінсуд України відмовляв навіть у відкритті провадження в адміністративній справі через те що за думкою суддів: «Указ Президента України щодо призначення головою Ncької обласної державної адміністрації ОСОБА_N стосуються лише цього суб'єкта, прав та обов'язків для позивача не створює і не породжує для нього права на захист, тобто права на звернення з даним позовом… Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 липня 2014 року у справі №21-273а14 та від 03 лютого 2015 року у справі №21-617а14».

Проте так званий принцип ratione personae за ст. 171 КАС України стосується лише права оскаржити нормативно-правовий акт органів виконавчої влади. Можливість оскаржити акт Верховної Ради України, Президента України регулюються виключно ст. 171-1 КАС України на надає можливість будь якій особі в державі його оскаржувати. Це цілком логічно. Якщо виборець вважає, що рішення Верховної Ради чи Президента прийнято з порушенням законодавства – за КАС він може його оскаржити в незалежності від того чи впливає воно на його права чи ні і це справедливо. Цікавим є те, що висновки Верховного Суду України у зазначених постановах не можуть братися судами до уваги, бо вони були прийняті через процедуру ст. 171-1 КАС(оскарження акту Президента, Верховної Ради, ВРП, ВККСУ), але Вищий адмінсуд кожного разу, відмовляючи у розгляді справи по суті незаконно посилався на ці висновки.

Лише одного разу схема Адміністрації Президента не спрацювала (мабуть забули зателефонувати Нечитайлу), коли у справі щодо оскарження Указу по призначенню Горгана головою Київської ОДА – суддя ВАС України Кравцов (який до речі завершує свою кар’єру та не бере участь у конкурсі на посаду судді Верховного суду) відкрив провадження у справі, а у подальшому у цій справі колегія суддів відмовила представнику Президента у задоволенні клопотання про закриття справи встановивши, що «позивач є суб'єктом правовідносин, у яких був застосований Указ № 479, а тому підстави для закриття провадження відповідно до пункту першого частини першої статті 157 КАС України - відсутні».

Але у двох з п’яти справ щодо оскарження ухвал ВАСУ про відмову в оскарженні Указів Президента, які судді Верховного суду України розглядали по суті (ще 3 справи судді ВСУ взагалі відмовили розглянути) – вони прийшли до висновків щодо неможливості кандидату на посаду оскаржувати Укази Президента України про призначення переможців конкурсів голів ОДА.

По суті це є грубе порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При чому порушення з боку суддів, які за даними ВККС України  приймають участь у конкурсах на посади суддів Верховного Суду, який буде створено та пройшли етап письмового тестування від 16.02.2017: О.Ф.Волков(61.5 балів), М.І.Гриців(67.5 балів), О.В.Кривенда(66 балів), О.Б.Прокопенко(72.75 балів). Призначення на посаду судді Верховного суду здійснюється Президентом України, який є відповідачем у всіх цих справах.

А на сам кінець – нижче за посиланням відео з останнього судового засідання у Верховному Суді України, в якому відмовлено в оскарженні Указу про призначення Олексія Савченка головою Миколаївської ОДА.

 


     Отправить в Facebook      Отправить в Twitter
Полная версия



© 2007-2017 Интернет-обозрение Главное™