Главное™

Чи запряжуть у шори волонтерів?

Більше сотні представників волонтерських організацій країни зібралися в столичному Будинку офіцерів минулих вихідних на Всеукраїнський форум волонтерів, не лише аби поспілкуватися, а й для того, щоб обговорити питання медичного забезпечення учасників та ветеранів бойових дій на Сході України, психологічної реабілітації та соціальної адаптації демобілізованих, забезпечення війська. Найгострішою ж виявилася дискусія, що точилася довкола пропозиції Міністерства оборони України запровадити акредитацію волонтерів в зоні ООС. Відбувся форум за участі представників Міноборони та Генштабу.

Річ у тім, що управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ розробило проект інструкції, яка регламентує допуск і перебування волонтерів у Донецькій і Луганській областях. Начальник згаданого управління Олексій Ноздрачов при цьому зазначив у ЗМІ, що цей проект визначає порядок акредитації, допуску (пропуску) волонтерів під час надання ними допомоги ЗСУ та іншим силовим структурам, які задіяні в Операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.

Пояснював так: по-перше, ввести волонтерську діяльність у правовове поле, а по-друге, створити механізм захисту волонтерів та допомогти їм з обліком та контролем над дорогим майном, яке вони передають армії. За його словами, у ЗСУ також планували організувати супровід волонтерів під час перебування в Донецькій та Луганській областях.

Однак, ці благі наміри Міноборони викликали гостре обговорення в соціальних мережах та в ЗМІ. Аргументи проти намірів військових звучали й на форумі. Звісно, говорили деякі виступаючі, волонтери бувають різні, а військову таємницю потрібно берегти. Однак, за ці роки ніхто не назвав по імені волонтера, який видав би її ворогові. Вони, ці волонтери, як “бандерівці” в Криму: ними лякали населення, але яких ніхто не бачив.

Колишній командир 17-го МПБат полковник Щербина, який три роки провів на передовій, а до того був миротворцем у гарячих точках планети, також негативно ставиться до офіційної акредитації волонтерів.

- Робота з волонтерами – це стезя командира військової частини,- вважає він. - Рішення пускати чи не пускати волонтерів приймає саме він, Генштаб тут ні при чому. Командири на передовій, своїх волонтерів краще знають, ніж там, у штабах.

Представник ЗСУ, з яким зустрівся на форумі, зізнався, що ще й сьогодні, попри ліпше забезпечення війська, волонтерська допомога потрібна. От, наприклад, міношукачі. Ті, старі, які на озброєнні, виявляють міни на глибині 15-20 см. Ворог знає про це і зариває вибухові пристрої на глибину 30 см. Отож потрібні сучасні прилади знаходження мін, що їх доставляють волонтери, чим рятують життя багатьом воїнам.

Везуть, як і раніше, волонтери на передову, біноклі, дальноміри, скоби, якими кріплять під час будівництва бліндажів колоди, телефонний дріт, кабель, аби хлопці могли підключити на передовій електронні пристрої. Усе це ми доставляли з волонтером Юрієм Немикіним останні два рази під Авдіївку та на Світлодарську дугу. Часто доводиться чути від тиловиків високого рівня, що цих речей на передовій бракує лише тому, що не надходили звідти заявки. Взводні й ротні ж запевняють, що папери вони в штаб посилали, а звідти ні слуху, ні духу. А волонтери усе це забезпечують на перше прохання, а військові потім беруть на облік.

Полковник Щербина каже, що проблема не лише в матеріальному забезпеченні.

- Допомога від волонтерів не лише матеріальна, а й психологічна,- говорить він. - Бійці, які місяцями живуть в землянка, ходять по коліна в багнюці, ніби на світ народжуються, коли волонтери привозять у складках одягу запах рідного дому. Щодо допомоги, то її доставляють не лише на військову частину загалом, а кожному солдатові конкретно – з його містечка чи села. А якщо привезуть, скажімо, тепловізори, то командир підрозділу краще знає, куди їх розподілити.

Колишня зенітниця батальйону “Айдар”, а зараз волонтер Світлана Бевз вважає, що затіяна акредитація порушує права українців: оскільки військового стану не введено, волонтери мають право вільно пересуватися по території держави.

- З 20014 року ми заслужили ж право боротися за перемогу, і цього не може бути заборонено,- каже пані Бевз.

На її думку в нинішньому намаганні взяти волонтерський рух під контроль одна причина – розвалити його. Щось подібне сталося з добровольчими підрозділами.

- Тоді, коли я воювала в “Айдарі”, ми без волонтерів не вижили б,-переконана Світлана Бевз. - Ми демобілізувалися, але продовжуємо працювати як волонтери.

Волонтер Людмила Добровська додає, що хлопці, які служили, скажімо, в розвідці, не можуть “засвітити” себе. Вони тепер волонтери і повинні бути внесені до різних публічних списків, а їм цього робити не можна.

Серед причин “акредитації” тобто взяття волонтерів під контроль називають різні причини. Одна з них, чисто чиновницьке бажання усім керувати. Дехто бачить її у наступних виборах. Мовляв, аби волонтери не їздили там де непотрібно, не бачили чого не треба, а потім цю інформацію не оприлюднювали.

Волонтер з Маріуполя Галина Однорог також проти акредитації волонтерів. Вона вважає, що коли в Міноборони не зможуть запровадити її, то знайдуть інший шлях: заборонять військовим спілкуватися з волонтерами поки не буде прийняте спільне рішення. Вона наводить приклад, як нещодавно волонтерів, яких супроводжували представники Управління цивільно-військового співробітництва (у народі ціміки) затримали на блокпосту, бо вони, мовляв, рухалися з боку Широкіно. Довелося підняти на ноги, вважай, пів Маріуполя, аби волонтерів випустили.

Отож учасники форуму направили листа начальнику Генштабу В.М. Муженку, де застерігають, що впровадження відповідного Тимчасового порядку перебування волонтерів в районах проведення ООС негативно вплине на стан волонтерського руху та співпрацю громадян із Збройними Силами та іншими органами сектору безпеки і оборони. Задля збереження високого рівня волонтерської допомоги та відповідної громадської активності представники волонтерських організацій та громадські активісти звернулися з вимогою скасувати відповідне доручення підрозділу, який відповідає за розробку та впровадження Порядку.

На фото автора: Всеукраїнський форум волонтерів


Полная версия
© 2007-2018 Интернет-обозрение Главное™