Главное™

В СИСТЕМІ ЦІННОСТЕЙ ЖИТЕЛІВ СХОДУ УКРАЇНИ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ – СВОБОДА

У Харкові презентували результати другого загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини». Два роки, що минули від першого базового соціологічного дослідження, показали – українці цінують свої права і свободи, хоча й досі погано орієнтуються у змісті та походженні прав людини, сутності правових механізмів.

Як показало дослідження, 85% українців вважають право на життя найважливішим правом людини (два роки тому також було на першій сходинці, але із 78%). Помітно частіше про нього згадували й на Сході[2] (91%). На перших позиціях у рейтингу найважливіших прав тут, як і загалом по Україні, опинилися соціально-економічні права, причому у Східному регіоні про них згадували частіше, ніж по Україні в цілому: право на соціальне забезпечення (66% опитаних на Сході проти 59% по Україні), право на освіту (61% проти 55%) та право на житло (60% проти 55%).

Серед цінностей найбільш актуальною для мешканців східних областей виявилась свобода (93% - другий результат після Донбасу). Це характерно і для всієї України, де свободу у якості основної цінності обрали 86% респондентів. Безпека і справедливість, з однаковим результатом (по 69%) і помітно великим відставанням від свободи - посідають другу і третю сходинки, а четверте і п’яте місце в списку найголовніших для мешканців Сходу цінностей посідають гідність та рівність (по 66%).

Майже половина опитаних жителів Сходу України висловлювали готовність терпіти матеріальні труднощі заради збереження своїх прав – такий варіант відповіді обрали 43% респондентів (це більше, ніж на Заході, але менше ніж в інших регіонах України). В той час як 23% респондентів у східних областях готові поступитися частиною своїх прав і свобод заради покращення матеріального рівня, а ще третина – не визначилися. Цікаво, що на Донбасі троє з чотирьох опитаних (74% – це найбільший показник по всій Україні) не проміняють особисті права та свободи на покращення матеріального стану (опитування проводилось на підконтрольній Україні території).

«На щастя, жителів більшої частини Східного регіону України оминула доля Донбасу, тут немає війни і тяжких порушень прав людини, а тому питання вибору не стоїть настільки гостро. Втім, великий відсоток прихильників загальнолюдських цінностей у східних областях дає надію на те, що урок був засвоєний. Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Однак, опинившись перед реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», – вважає Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Більшість мешканців Сходу не сприймає колективну відповідальність та неправові методи. Так, близько 56% вказали на неприпустимість дій, подібних до нападу на ромську громаду у Львові у червні 2018 року (на Донбасі 78%). Натомість, що стосується ставлення до можливих злочинів, скоєних українськими військовими на Донбасі, жителі Сходу продемонстрували найвищий рівень неприйняття - 59% рішучіше налаштовані не виправдовувати злочини, вчинені українськими військовими в зоні бойових дій (на Донбасі 48%, на Півдні 46%, на Заході 32%, у Центрі 44%), ще 14% жителів Сходу вважають за можливе не звертати увагу лише на незначні порушення.

Мешканці Сходу песимістично оцінюють зміни у ситуації з правами людини, які відбулися з часів Євромайдану: лише 5% вважають, що ситуація покращилася, у той час як половина опитаних (49% -найвищий показник по Україні) переконані, що з дотриманням прав людини стало гірше. «Що стосується рівня дотримання прав людини, на Сході оцінки дотримання практично всіх прав виявились наближеними до середнього показника по країні: від 2,19 до 2,68 балів (оцінювання відбувалося за 5-бальною шкалою)», - розповів Сергій Шаповалов, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Оцінюючи проблему дискримінації, жителі Сходу частіше заявляли про існування дискримінації за віком (38%), сексуальною орієнтацією (34%), інвалідністю (32%), а також політичними поглядами (31% - найвищий показник по країні). Натомість 56% респондентів на Сході заявили, що ніколи особисто не стикалися із проявами дискримінації.

В цілому у регіональному розрізі Схід виявився більш толерантним до вимушених переселенців, безробітних, безхатченків, а також людей з непопулярними політичними поглядами – тут більша кількість людей вважає, що права цих груп не можна у жодному разі обмежувати. Водночас значна частина опитаних жителів Сходу допускають дискримінацію і обмеження прав наркозалежних (68% опитаних), колишніх засуджених (56%), ромів (50%), представників ЛГБТ-спільноти (49%) і «олігархів» (48%)

Ситуація із захистом своїх прав у східних областях виявилась доволі неоднозначною. «61% жителів Сходу, які повідомили, що їхні права були порушені, навіть не намагалися їх відстояти. Гірший показник маємо тільки у південному регіоні (80%). Для порівняння: свої права захищають 50% жителів Заходу і 45% у Центральному регіоні. 44% опитаних жителів Сходу вважають це марною витратою сил і часу, а ще 28% кажуть, що не мають для цього грошей, а 15% - не знають, як захистити себе. Такі результати можна пояснити зневірою та недостатнім рівнем обізнаності», - прокоментувала Світлана Колишко, керівниця групи з прав людини, координаторка проекту Програми розвитку ООН в Україні.

«Насправді права кожної людини порушують, й достатньо часто. Не існує країн, де б їх не порушували. Іноді це – «дрібниці», іноді досить серйозно. Однак в Україні половина населення навіть не знає, що їхні права порушують і що йдеться саме про реалізацію їхніх прав, а не про примхи якогось державного чиновника. Ще частина відчувають несправедливість, однак їм складно це сформулювати як конкретне порушення прав», - наголошує експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський.

Якщо ж справа таки дійде до захисту своїх прав, кожен п’ятий житель Сходу вважає ефективним звернення до ЗМІ (21%), до суду підуть 16%, тоді як звернення до поліції, прокуратури та Президента України обирають по 11% (приблизно стільки ж вважає за краще звернутись до Європейського суду з прав людини, родичів або знайомих). Кожен десятий воліє дати хабар для захисту своїх прав. Майже третина (28%) вважають, що насправді взагалі немає способів захистити власні права.


Полная версия
© 2007-2018 Интернет-обозрение Главное™