З самого дитинства Сергій мріяв стати пожежником. Тому після школи, з рідного міста Харків, юнак направився до Львову, або тут вступити у Державний університет безпеки життєдіяльності. Сергій вирішив обрати факультет охорони праці та отримав диплом ступеню «магістр». Поки навчався писав пісні та будував плани на майбутнє. А в майбутньому повинна була бути служба у лавах Національної гвардії України.
Сергію, не з чуток знаю, що Ви самі хотіли до лав Нацгварді.
- У мене такий принцип життєвий був «відслужити в армії - необхідність», - говорить строковець Сергій Гончаров. – Не розумію людей, які переховуються від армії, тікають. Навіщо? Мені навіть повістки не приходили. Тут, у Львові, я пішов до військкомату і попросився на строкову службу до Національної гвардії України. Мені видали повістку на місці.
Але цей університет сам по собі трішки нагадує військову сферу, думаю Ви там мали 5 років суворої дисципліни. Не набридло?
- Дисципліна – це саме те, що мені потрібно і те, що мені подобається. Тут, в армії, мене навчать ще більшій виваженості та витримці. Я вважаю, що це досить необхідні якості для чоловіків.
Але поруч з такими якостями у Вас уживається і творчість.
- Так, я дійсно пишу пісні, музику. Вдома, в Харкові, маю невеличку студію звукозапису. Колись написав пісню, дав друзями послухати – сподобалось. Потім ще кілька і виклав їх на Ютуб. Одна з них навіть набрала майже 130 тисяч переглядів. Кліп на цю пісню створили військовослужбовці Збройних сил України.
Чому ж не обрали навчання за музичними спеціальностями? Консерваторію?
- Мені здається там було б скучно. Ходити на заняття, вивчати музику. Повторюсь, я хотів до армії. Вже після служби буду продовжувати розвиватись в цій сфері. Адже для занять улюбленою справою достатньо тільки власне бажання. Але музика стає наразі моїм найбільшим пріоритетом у житті.
Ще одне. Окрім музики Ви ще й талановитий спорсмен.
- Взагалі я противних усіх шкідливих звичок. Мені взагалі дуже хочеться щоб люди усієї планети не курили, не вживали наркотики та алкоголь. Вважаю що спорт – це запорука здоров’я. Зі школи почав займатись легкою атлетикою. Займався спортом та отримав КМС з боксу.
Який стиль Вашої музики?
- Я шукав свій стиль кілька років. Пробував різне. Але знайшов себе у хіп-хопі. З початком гарячих подій на сході країни я почав писати військові пісні. Дуже переживав за хлопців, які нас оберігають.
Чому обрали для строкової служби саме Нацгвардію?
- Хотів бути близьким до людей. Хочу потрапити у патрульний підрозділ, патрулювати вулиці, допомагати громадянам. Хочу бути дотичним до зменшення рівня злочинності. Мої друзі служили у Нацгвардії і мені дуже подобались відгуки.
Які були думки, коли Ви вперше одягнули форму?
- «Зараз почнеться щось таке», - сміється, – але я не здивувався. З 7 по 11 клас я навчався у спеціалізованій школі-інтернат «Обдарованість», яку, до речі, у 2009 році відкривав нинішній міністр МВС Арсен Аваков. У нас там була спеціальна шкільна форма і я звик до однострою.
Як рідні відреагували та Ваш самостійний прояв піти на строкову?
- Мама плакала, тато сказав – іди. В Нацгвардію мене проводжало, мабуть, людей 60. Усі родичі, близькі та друзі прийшли проводити.
Ви тут вже три тижні, які зміни в собі відчуваєте?
- Мені подобається тут розпорядок дня. Раніше він у мене теж був схожий, були тренування з боксу, режим, день був насиченим. Тут ми теж живемо по графіку і це круто. В армії почали вироблятись звички, які мені допоможуть у житті.
Ви вже встигли знайти тут друзів?
В перші дні думав, що це якісь легенди про військове братерство. А через тиждень зустрів хлопців, з якими, мабуть, буду дружити все життя. І я переконуюсь, що армійська дружба це не фейк.
Автор: Аліна Новікова
АТОграф